Реферат: Снід

СНІД-синдром набутого імунодефіциту - це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).Цей вірус вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають захист організму людини від різних мікробів та пухлини і поступово вбиває ці клітини.Імунітет організму багатьох місяців та років, знижується і це призводить до виникнення різних захворювань, перш за все інфекційних, що вражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему та ін. Зараження можливе лише у випадку кров, сперма чи грудне молоко людини, зараженої ВІЛ потрапляє в кров іншої людини , зараженої людини, . ВІЛ міститься практично в усіх біологічних рідинах зараженого організму, але в різних концентратах. Найбільша його кількість визначається в крові, спермі, виділеннях статевих органів жінки і грудному молоці. Тому найпоширенішим способом зараження ВІЛ є статевий акт без презерватива, коли через мікротравми слизової оболонки статевих організмів чоловіка чи жінки вірус проникає в організм людини. Особливо небезпечним є : -анальні сексуальні контакти, так як слизова кишечника дуже легко травмується; -статеві зносини під час менструації; -статеві зносини між партнерами з западними захворюваннями статевих органів. Небезпека зараження існує при використанні загальних шприців для введення наркотиків шляхом ін`єкцій. Вірус може передаватись від зараженої матері дитині під час годування, вагітності, пологів. Ризик інікування при переливанні крові чи використанні для лікування препаратів з неї в Україні практично виключений. З 1987 року кров кожного донора перевіряється на наявність ВЛІ і при одержанні позитивного результату не використовується ні для яких цілей. До цього часу не відомо жодного випадку зараження ВІЛ через сечу, кал, слину, піт, сльози: у цих виділенях організму інфікованої людини ВІЛ містется в кількостях для зараження іншої людини.Отже, немає ніякої небезпеки зараження при рукостискані, обніманні, поглажуванні та поцілунках, точно не загрожує людині, коли носій вірусу кашляе або чихає в його бік. Тарілки, стакани, ножі та ложки, телефони, дверні ручки та інші предмети побуту, якими користуються чи до яких доторкаються носії ВІЛ чи хворі на Снід не є небезпечними. Немає небезпеки при користуванні одними й тими ж убиральними, ваннами чи саунами. Робота чи спільне проживання із зараженими людьми, догляд за ними не пов`язаними, догляд з якою-небудь небезпекою. ВІЛ також не передається комахами та тваринами. ВІЛ сам по собі є дуже нестійким вірусом. Він швидко гине під дією простих речовин-спирту, марганцовки, хлораміну, а також високої температури (кип`ятіння миттєво вбиває ВІЛ).Тому елементарні гігієнічні заходи як вдома, так і в медичних закладах легко його знешкоджують. Але якщо ВІЛ потрапляє в організм, знешкодити його там вже неможливо: на сьогоднішній день ще не існує ліків, за допомогою яких можна було б убити чи вивести ВІЛ з організму, ні вакціни, яка могла б запобігти розвитку захворювання чи потрапляння ВІЛ в організм. Медики всього світу наполегливо шукають радикальні способи боротьби з ВІЛ і в деяких напрямках медицина вже досягла значних успіхів. Створені препарати, що уповільнюють розвиток захворювання (азитотимідин) та такі, що ефективно впливають на деякі інфекційні захворювання, що виникають на фоні Сніду. Захворювання розвивається поволі і наперших порах виявити його нелегко. Перші ознаки зараження ВІЛ зустрічаються лише 15-25% інфікованих через 2-4 тижні після проникнення ВІЛ і нерідко нагадують звичайне гостре інфекційне захворювання, наприклад, як правило, рідко хтозвертає увагу. Єдина можливість виявити зараження в данний період- це зробити аналіз крові, щоб виявити чи є в ній ВІЛ. При цьому виявляють не вірус, а тільки антитіла, які організм виробляє у відповідь на потрапляння в нього ВІЛ. У 90% зараженних їх можна виявити через 3 місяці після інфікування, а у 10%-і впізніші сроки. Цю особливість треба врахувати для вибору часу першого та подальших звернень на дослідження. Адже, коли присутність вірусу ще не можна виявити, заражена людина вже може інфікувати своїх друзів чи партнерів, маючи з ними сексуальні контакти. Якщо у вашого друга здоровий зовнішній вигляд-це ще не говорить, що вам нічого не загрожує. Обстеженість на наявність ВІЛ найкраще пройти в кабінеті довіри (чи анонімного обстеження ). Такі кабінети створені в кожному обласному центрі України та в багатьох великих містах. Його адресу можна дізнатися через телефонну довідкову службу або в будь-якому медичному закладі. Прийом в таких кабінетах ведеться як анонімно (тобто ви маєте право не називати себе та свого місця проживання чи роботи ), так і на умовах довіри, тобто збереження таємниці, одержаних від вас відомостей. Забір крові проводиться медичним інструментарієм одноразового використання, що гарантує повну безпеку цієї процедури. Проявіть розуміння важливості цього і у випадку виникнення у вас сумнівів, щодо власного здоров`я або здоров`я свого партнера, пройдіть довільне обстеження на ВІЛ у кабінеті довіри. Смерть або втрата здоров`я - занадто велика плата за незнання. Треба знати про цю хворобу якомога більше і вміти захистити себе від неї. На сьогодні єдиним засобом проти зараження ВІЛ є профілактика. Гомосексуалісти та бісексуали, люди, які вживають наркотики внутрішньовенно й ті, що мають багато статевих партнерів постійно опиняються в ситуаціях, пов`язані з високим ризиком зараження ВІЛ. Тому, якщо ви усвідомили цю загрозу та її наслідки для себе, ми рекомендуємо вжити всіх необхідних застережливих заходів, вдаючись до безпечних форм сесуальних контактів. Головне правило - не мати сексу без презерватива при випадкових зв`язках, відвідуванні проституток, статевих відносинах з партнерами, що належать до груп ризику, незалежно від того, який характер(гомосексуальний чи гетеросексуальний) носять ці зв`язки . Намагайтеся не мати сексуальних стосунків з людьми, що вживають наркотики або багато алкоголю : знаходячись у стані сп`яніння або "кайфу", вони не взмозі контролювати не тільки свою поведінку, але й те, що з ними роблять інші. Тому в них є великий ризик заразитися й заразити вас.